<<< На главную <<<

Стратегия энергосбережения в Украине на период до 2030 года

За счет собственной добычи ископаемого органического топлива Украина может обеспечить свои потребности лишь частично: нефтью – на 10-12%, природным газом – на 20-25%, углем – на 85 – 90%. Значительного увеличения энергоресурсов в стране не прогнозируется. Основной собственный энергоноситель – уголь, ресурсы которого составляют 117,1 млрд. т, которых хватит на 400-500 лет.
Значительное повышение цен на природный газ и нефть, ограниченность их собственных запасов, низкая эффективность использования топлива на тепловых электростанциях и медленные темпы реструктуризации и обновления угледобывающей отрасли, тепловая энергетика Украины скоро начтет ощущать дефицит в органичном энергетическом топливе.
Дальнейшее развитие отраслей экономики Украины требует проведения активной энергосберегающей политики и при использовании нефтепродуктов – бензина, дизельного топлива. Самое важное – уменьшить использование нефтепродуктов транспортными средствами, которые используют большую часть дизельного топлива и бензина.
Уровень развития энергетики имеет решительное влияние на состояние экономики в государстве, решение проблем социальной сферы и уровень жизни человека.
Целью индустриального государства, каким в соответствии с Конституцией является Украина, должно быть всестороннее обеспечение благосостояния граждан. Одной и важнейших составляющих благосостояния в цивилизованных государствах это обеспечение граждан теплом и электроэнергией. Конституцией Украины предусмотрено право граждан на их достаточный уровень жизни и безопасную для жизни и здоровья окружающую среду, что обязывает государство создать соответствующие условия для развития экономики. Залогом реализации этих заданий должно стать полное, надежное и экологически безопасное удовлетворение потребностей населения и общественного производства в энергетических продуктах.
Замість завдань енергозабезпечення кількісного розвитку, яким економіка України слідувала впродовж десятиріч,енергетика повинна перейти на енергозабезпечення сталого розвитку економіки, на що орієнтовані сьогодні розвинуті країни світу. Альтернативи цьому шляху немає.
Забезпечення економіки і соціальної сфери країни основними видами енергоносіїв (електричною та тепловою енергією,моторними і котельно-пічними видами палива), і сировинними ресурсами для потреб хімії, нафто- та вуглехімії, металургійної промисловості (коксівним вугіллям, продуктами нафто- та газопереробки) покладається на паливно-енергетичній комплекс України (ПЄК).
Інститутом загальної енергетики Національної академії наук України розроблена енергетична стратегія України до 2030 року. Доопрацювання виконано у відповідності з дорученнями Президента України та Уряду України з врахуванням результатів Парламентських слухань, громадських обговорень, пропозицій депутатів Верховної Ради України, міністерств і відомств,наукових організацій та енергетичних компаній.
Стратегія розроблена з урахуванням тенденцій геополітичного, макроекономічного, соціального і науково-технічного розвитку країни, що мають певні ризики щодо визначення цих факторів. Тому необхідно забезпечити постійний моніторинг Енергетичної стратегії та періодичне уточнення передбачених стратегією обсягів і термінів виконання робіт з врахуванням динаміки цін на паливно-енергетичні ресурси у світі й країні, державних програм розвитку економіки, досягнень науково-технічного прогресу та інших чинників.
Низька енергетична ефективність є одним з основних чинників кризових явищ в українській економіці. У структурі витрат на виробництво промислової продукції в першій половині 90-х років минулого сторіччя майже витратах, досягши 43% їх загального обсягу. Лише в результаті прийнятих на державному рівні зусиль в Україні починаючи з 1997 року розпочалися реальні зрушення, спрямованні на поліпшення ситуації.